Побачити пекло Побачить життя Пробачити зраду У мить забуття Відчути кохання Відчути печаль І вже не казати Що всіх мені жаль Невже все так просто Щоб тільки не жить Коли вже ми зможем Цей світ полюбить Чи завжди ми будем Як тіні блукать Та ми ж лише люди Яким час помирать
Вкради мені сонце Щоб вічно сіяло Даруй мені квітку Яка б не зів'яла Позич мені зорі Такі недосяжні Малюй мені вітер Що вільно протяжний Знайди мені море Велике й безкрає Зніми з неба місяць Що вогнем палає Відкрий мені очі На всі ці дарунки Зв'яжи мені руки Й згорни все у клунки